Закон України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”
100.00 грн.
Переглянуто 1908 переглядів
Категорії
Кошик
Аккаунт
Пошук
Останні перегляди
Всі категорії
×
- Історія держави і права
-
Галузі права
- IT-право
- Європейське право
- Інвестиційне право
- Іноземна мова для юристів
- Інтелектуальна власність
- Інформаційне право
- Історія держави і права
- Аграрне право
- Адвокатура
- Адміністративне право
- Антимонопольне право
- Банкрутство
- Військове право
- Господарське право і процес
- Діловий лист і етика
- Екологічне право
- Земельне право
- Конституційне право
- Корпоративне право
- Космічне право
- Кримінальне право і процес
- Міжнародне право
- Міжнародне приватне право
- Міжнародний арбітраж
- Медіація
- Медичне право
- Митне право
- Морське право
- Нотаріальне право
- Податкове право
- Порівняльне правознавство
- Права людини
- Право нерухомості
- Римське право
- Сімейне право
- Спортивне право
- Страхове право
- Судова практика
- Теорія держави і права
- Транспортне право
- Трудове право
- Філософія та психологія права
- Фінансове право
- Цивільне право і процес
- Юридичний менеджмент
- Закони
- ЗНО
- Кодекси
- Коментарі
Кошик
×
Ваш кошик порожній!
Мій аккаунт
×
Пошук
×
Останні переглянуті товари
×
Характеристики
- Автор Верховна Рада України
- Вага 0.1 кг
- Видавництво Паливода А.В.
- Кількість сторінок 40
- Мова українська
- Обкладинка м'який
- Рік видання 2024
- Тип видання Закон
- Тираж 200
- Формат 145х200 мм
- Продавець ЮрКнига
Опис
Всі закони України та кодекси України в редакції останніх змін і доповнень!
Закон визначає основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації обмежень життєдіяльності, викликаних порушенням здоров'я зі стійким розладом функцій організму, функціонування системи підтримання інвалідами фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності.
Основними завданнями законодавства України з питань реабілітації інвалідів є:
- створення умов для усунення обмежень життєдіяльності інвалідів, відновлення і компенсації їх порушених або втрачених здатностей до побутової, професійної, суспільної діяльності;
- визначення основних завдань системи реабілітації інвалідів, видів і форм реабілітаційних заходів;
- розмежування повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування;
- інше.
Дія цього Закону поширюється на:
- громадян України, які в установленому порядку визнані інвалідами;
- сім'ї інвалідів, дітей-інвалідів;
- інвалідів з числа іноземців, осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, та осіб, які набули статусу біженців в Україні;
- інвалідів з числа іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають в Україні.
Інвалідність і ступінь втрати здоров'я повнолітніх хворих встановлюються медико-соціальними експертними комісіями, а неповнолітніх - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів. Залежно від ступеня розладу функцій організму та обмеження життєдіяльності особі, визнаній інвалідом, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності. Особам у віці до 18 років лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів встановлюється категорія "дитина-інвалід". Експертиза професійної придатності повнолітніх інвалідів здійснюється медико-соціальними експертними комісіями. Рішення медико-соціальних експертних комісій є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, реабілітаційними установами незалежно від відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
Закон визначає основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації обмежень життєдіяльності, викликаних порушенням здоров'я зі стійким розладом функцій організму, функціонування системи підтримання інвалідами фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності.
Основними завданнями законодавства України з питань реабілітації інвалідів є:
- створення умов для усунення обмежень життєдіяльності інвалідів, відновлення і компенсації їх порушених або втрачених здатностей до побутової, професійної, суспільної діяльності;
- визначення основних завдань системи реабілітації інвалідів, видів і форм реабілітаційних заходів;
- розмежування повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування;
- інше.
Дія цього Закону поширюється на:
- громадян України, які в установленому порядку визнані інвалідами;
- сім'ї інвалідів, дітей-інвалідів;
- інвалідів з числа іноземців, осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, та осіб, які набули статусу біженців в Україні;
- інвалідів з числа іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають в Україні.
Інвалідність і ступінь втрати здоров'я повнолітніх хворих встановлюються медико-соціальними експертними комісіями, а неповнолітніх - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів. Залежно від ступеня розладу функцій організму та обмеження життєдіяльності особі, визнаній інвалідом, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності. Особам у віці до 18 років лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів встановлюється категорія "дитина-інвалід". Експертиза професійної придатності повнолітніх інвалідів здійснюється медико-соціальними експертними комісіями. Рішення медико-соціальних експертних комісій є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, реабілітаційними установами незалежно від відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.