Конституційно-правовий вимір сучасного авторитарного політичного режиму
840.00 грн.
Переглянуто 1 перегляд
Категорії
Кошик
Аккаунт
Пошук
Останні перегляди
Всі категорії
×
- Історія держави і права
-
Галузі права
- IT-право
- Європейське право
- Інвестиційне право
- Іноземна мова для юристів
- Інтелектуальна власність
- Інформаційне право
- Історія держави і права
- Аграрне право
- Адвокатура
- Адміністративне право
- Антимонопольне право
- Банкрутство
- Військове право
- Господарське право і процес
- Діловий лист і етика
- Екологічне право
- Земельне право
- Конституційне право
- Корпоративне право
- Космічне право
- Кримінальне право і процес
- Міжнародне право
- Міжнародне приватне право
- Міжнародний арбітраж
- Медіація
- Медичне право
- Митне право
- Морське право
- Нотаріальне право
- Податкове право
- Порівняльне правознавство
- Права людини
- Право нерухомості
- Римське право
- Сімейне право
- Спортивне право
- Страхове право
- Судова практика
- Теорія держави і права
- Транспортне право
- Трудове право
- Філософія та психологія права
- Фінансове право
- Цивільне право і процес
- Юридичний менеджмент
- Закони
- ЗНО
- Кодекси
- Коментарі
Кошик
×
Ваш кошик порожній!
Мій аккаунт
×
Пошук
×
Останні переглянуті товари
×
Характеристики
- Автор Скрипнюк О.О.
- Вага 0.4 кг
- Видавництво Юрінком Iнтер
- Кількість сторінок 400
- Мова українська
- Обкладинка твердий
- Рік видання 2025
- Тип видання Монографія
- Формат 145х215 мм
- Продавець ЮрКнига
Опис
Сучасний авторитарний політичний режим досліджено як об’єкт конституційно-правового аналізу за допомогою теоретико-методологічного інструментарію науки конституційного права. Напрацьовано авторську методологію дослідження авторитарного режиму, простежено його конституційний вимір у найбільш поширених класифікаціях політичних режимів. Проаналізовано широку панораму варіацій сучасного авторитарного політичного режиму в динаміці його трансформації та пристосування до сучасних викликів, зокрема в конституційно-правовому розумінні як конституційного авторитаризму під виглядом авторитарного конституціоналізму.
Завдяки застосуванню комплексного підходу обґрунтовано, що гібридний та тоталітарний політичні режими можна вважати протилежними полюсами сучасного авторитарного політичного режиму в його широкому розумінні. В монографії вирішено полілему позиціонування і класифікації гібридного політичного режиму як окремого виду, перехідної форми, різновиду демократичного чи авторитарного. Аналіз конституційних аспектів гібридних політичних режимів, зокрема в індексах демократії / свободи, дав підстави класифікувати гібридний політичний режим як різновид сучасного авторитарного режиму. На прикладі угорського гібридного політичного режиму та викликів європейській демократії, які він продукує, доведено, що на конституційно-правовому рівні гібридизація може розглядатися як стратегія збереження автократії.
Досліджено гібридний політичний режим сучасної України, його еволюцію, загрози російсько-української війни та повоєнні перспективи трансформації. Простежено трансформацію авторитарних політичних режимів пострадянського простору на прикладі авторитарного центру Росії, яка поширює автократію в регіоні гібридними та воєнними засобами, та типового представника центральноазійських диктатур — Казахстану, який балансує між автократичними центрами РФ і КНР та вимогами демократизації, зберігаючи національну відособленість.
Особливу увагу приділено дослідженню соціалістичної та комуністичної специфіки східноазійських автократій — КНР і КНДР, особливостям їхньої конституційно-правової природи та іншим факторам консервації цих політичних режимів. Доведено, що експансія авторитаризму є перешкодою досягнення Китаєм глобального лідерства, оскільки цей різновид політичного режиму не є привабливим для демократій та їхніх суспільств. Виявлено та обґрунтовано явище автократизації тоталітаризму на прикладі політичного режиму КНДР.
Для науковців-правознавців, викладачів і студентів, юристів, політиків, державних управлінців та широкого загалу, небайдужого до проблем трансформації та поширення сучасного авторитаризму.
Завдяки застосуванню комплексного підходу обґрунтовано, що гібридний та тоталітарний політичні режими можна вважати протилежними полюсами сучасного авторитарного політичного режиму в його широкому розумінні. В монографії вирішено полілему позиціонування і класифікації гібридного політичного режиму як окремого виду, перехідної форми, різновиду демократичного чи авторитарного. Аналіз конституційних аспектів гібридних політичних режимів, зокрема в індексах демократії / свободи, дав підстави класифікувати гібридний політичний режим як різновид сучасного авторитарного режиму. На прикладі угорського гібридного політичного режиму та викликів європейській демократії, які він продукує, доведено, що на конституційно-правовому рівні гібридизація може розглядатися як стратегія збереження автократії.
Досліджено гібридний політичний режим сучасної України, його еволюцію, загрози російсько-української війни та повоєнні перспективи трансформації. Простежено трансформацію авторитарних політичних режимів пострадянського простору на прикладі авторитарного центру Росії, яка поширює автократію в регіоні гібридними та воєнними засобами, та типового представника центральноазійських диктатур — Казахстану, який балансує між автократичними центрами РФ і КНР та вимогами демократизації, зберігаючи національну відособленість.
Особливу увагу приділено дослідженню соціалістичної та комуністичної специфіки східноазійських автократій — КНР і КНДР, особливостям їхньої конституційно-правової природи та іншим факторам консервації цих політичних режимів. Доведено, що експансія авторитаризму є перешкодою досягнення Китаєм глобального лідерства, оскільки цей різновид політичного режиму не є привабливим для демократій та їхніх суспільств. Виявлено та обґрунтовано явище автократизації тоталітаризму на прикладі політичного режиму КНДР.
Для науковців-правознавців, викладачів і студентів, юристів, політиків, державних управлінців та широкого загалу, небайдужого до проблем трансформації та поширення сучасного авторитаризму.

